індуктор

-а, ч., спец.

1) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.

2) Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор.

3) Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми.

4) біол. Низькомолекулярна речовина, яка блокує дію репресора; викликає у клітині синтез ферментів, що індукуються.

••

Меди́чний інду́ктор — пристрій, призначений для збудження електромагнітних коливань у тканинах організму.